Мехран: «Моя віра в моєму серці, як я можу довести це IND?»

У 2015 році Мехран і його дружина прибули до аеропорту Схіпгол, щоб подати заяву на надання притулку в Нідерландах. Протягом 21 дня вони перебували в закритому центрі для шукачів притулку. Їм не дозволялося виходити назовні. «Я впав у депресію і втратив будь-яку надію на краще життя», — розповідає Мехран. «Але зараз я вже 10 років живу тут і, з Божою допомогою, вже 7 місяців маю власний бізнес. Я навіть хочу найняти працівників. Побудувати нове життя було нелегко, але мені пощастило».

Мехран дуже хотів займатися чимось у Нідерландах і знову стати самостійним. «Саме тому я хотів отримати водійське посвідчення», — каже він. Сміючись, додає: «Також через нідерландську погоду». Але без посвідки на проживання муніципалітет не хотів надати йому позику на уроки водіння. Сповнений рішучості не здаватися, він самостійно почав вивчати теорію. «Для цього мені також довелося вивчити нідерландську мову», — пояснює Мехран. «Я вивчав мову через YouTube і практикувався щодня». Після наполегливої праці він склав теоретичний іспит і успішно його пройшов. Нарешті сталося щось позитивне.

Проте він усе ще не міг отримати позику на уроки водіння, адже досі не мав посвідки на проживання. У нього знову з’явилися симптоми депресії, як і тоді, коли багато років тому він перебував у центрі тримання під вартою. «Я молився до Бога: що мені робити?» Навмання він вирішив ще раз звернутися до муніципалітету із повторною заявою. Цього разу йому допоміг інший працівник, і він таки отримав позику. Тепер він нарешті міг розпочати уроки водіння.

«Коли я нарешті отримав водійське посвідчення, моє життя в Нідерландах по-справжньому почалося. Я сприйняв це як знак, що треба щось робити. Тому я одразу через агентство з працевлаштування почав шукати роботу». Мехран став кур’єром з доставки їжі в регіоні Лейден. «Я цим займався кілька місяців, але не бачив у цьому майбутнього. Після цього я ще кілька місяців працював автомийником у гаражі».

У Зутермері Мехран знайшов роботу кур’єром, але для цього він мав бути зареєстрований як підприємець. «Тому я зареєструвався в

Робота — не єдиний спосіб, за допомогою якого Мехран будує нове життя в Нідерландах. Він користується своїми демократичними правами та разом із сім’єю бере участь у демонстраціях проти іранського режиму. «Я просто мушу це робити. Мене хвилює те, що відбувається в Ірані. Я шокований жорстокими діями суворого ісламського режиму проти демонстрантів».

Це насильство особливо зачіпає Мехрана, тому що він сам пережив подібне. «Я виріс як мусульманин-шиїт, як і майже всі в Ірані. Але зрештою я перестав вірити в цього суворого ісламського Бога». Від іноземців він отримав Біблію мовою фарсі. «Після того як я прочитав Біблію, мене ще більше зацікавило християнство, і я потрапив до підпільної домашньої церкви. Я відчув духовну близькість до християнства і прийняв цю віру».

Одного дня іранська поліція із застосуванням сили увірвалася до домашньої церкви. Мехрана разом з іншими людьми заарештували. Після тижня ув’язнення йому дозволили чекати на судовий розгляд на волі. Але він знав, що в разі засудження за відступництво від віри йому загрожує смертна кара. Тому він вирішив утекти.

Мехран побудував життя в Нідерландах, але він досі не має посвідки на проживання. «Це єдине, чого мені ще бракує. Попри кілька заяв про надання притулку,

Він показує газетні вирізки з фотографіями демонстрацій у Гаазі, на яких він разом зі своєю дружиною та дітьми. Також у Мехрана є вирізки інтерв’ю з місцевих газет, де він розповідає про своє навернення. Усе це він ретельно зберігає. «Як докази для IND. Бо вони хочуть доказів, бажано документів».

Проте Мехран усе ще має надію отримати посвідку на проживання: «Я знову подав заяву. Можливо, Бог хоче, щоб я довірився тому, що це вдасться».